Концепція музею Визвольної боротьби України

З проголошенням незалежності України стало надзвичайно важливо висвітлити жертовний і героїчний шлях української нації до здобуття власної державності. На часі є потреба на історичному матеріалі переконливо представити основні етапи, які пройшла нація у державотворчому спрямуванні, виявляючи безприкладні зразки героїзму та патріотизму .

Ціль музею – на оригінальних історичних матеріалах – пам’ятках доби визвольної боротьби України  відтворити музейними засобами основні віхи українського державотворення у ХХ столітті, розкрити ідейні засади визвольної боротьби, показати боротьбу за українську державність як безперервний послідовний ланцюг різних форм і методів ідейно - політичної,  та збройної боротьби.

 Підстава створення такого музею у  є об’єктивною, оскільки в роках 1937-1939 у Львові (вул. Потоцького, 48) діяв музей історично-воєнних пам’яток НТШ у Львові, де зосереджувалось понад 3 тис. пам’яток УСС та УГА. Історично склалось, що з приходом радянської влади на землі Східної Галичини приблизно 10% експонатів музею потрапила до фондів Історичного музею у Львові, і нині ця збірка може служити зав’язком майбутньої експозиції.

Музей буде створюватись на базі оригінальних архівних матеріалів та об’ємних предметах музейного значення.

За типом музей має бути військово-історичним.

Загальна площа  -  1037 м2, площа експозиційних залів – 277, 4 м2, площа фондових приміщень – 65 м2, актова зала – 154 м2, виставкова зала – 52 м2, бібліотека, редакційно – видавниче приміщення – 40 м”,  слжбові приміщення – 50 м2,  та  приміщення технічного призначення.

 Місце розташування –  м. Львів, вул.Лисенка 23 а.Час забудови будинку – 1786 рік. Приміщення розташоване у підніжжя паркової зони “Кайзервальд”.Прилегла до музею територія може бути використана як експозиційний майданчик зразків важкого озброєння сер. 20 - го ст., а також криївки УПА, шпиталю, інших малих архітектурних форм. 

Матеріали експозиції мають розкрити основні етапи визвольної боротьби України з акцентом на головні віхи на шляху України до незалежності – утворення УНР, ЗУНР, Карпатської України, Української Держави 1941 року, УГВР 1944 р.-Підпільного уряду та підпільного парламенту Воюючої України, ДЦ  УНР в Екзилі,   і розташуватись у чотирьох експозиційних залах.

Додатковим засобом при  виствітленні тематики  будуть застосовуватись технічні засоби : аудіо – відеотехніка.

Вступну тему буде представлено у окремій залі урочистостей, яка буде функціонувати як актова зала, де буде представлено основні віхи утворення  Київської Руси та Галицько-Волинської держави ; визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, боротьба за незалежність України Івана Мазепи та Івана Виговського, роль козацтва у боротьбі за суверенність України.

У першій залі площею 64, 3 м2 буде представлено:

перший розділ : “Молодіжні парамілітарні організації на Галичині.”

Тут буде   розкрито ідейно-патріотичний зміст товариств “Сокіл”, “Січ”, “Пласт”, “Січові стрільці”.

другий розділ  “ Державне відродження України : Українська державність 1917 – 1920 рр.”

 У розділі буде представлено утворення Української Народної Республіки, діяльність Центральної Ради; Гетьманат; Армія УНР та її історичне значення; 

Листовадовий Зрив у Львові, бої за Львів, утворення Західно- Української Народної Республіки, державні збройні сили – УГА  та політико – правова розбудова ЗУНР, Акт Злуки УНР та ЗУНР, утворення ЗО УНР. Боротьба ЗУНР проти польської окупації Східної Галичини та  розбудова новоствореної держави.

 Перебування підрозділів Дієвої Армії УНР та УГА у таборах інтернованих.

У другій залі  ( 32, 5 м2) буде подано:

третій  розділ : “Утворення та бойові дії УСС”.  Буде розкрито : вишколи, основні бої, Пресова Квартира УСС, героїчний пафос боротьби Січових Стрільців при обороні Карпат в квітні-травні 1915 р., зокрема, в боях за Маківку; в поході Болехів-Стрий-Галич, в боях на Поділлі, на Лисоні. Особливу роль буде відведено висвітленню духовно-мистецькій праці Січових Стрільців, як-то утворення Пресової Квартири, центрів мистецької творчості, випуск Стрілецької періодики.А також представити  Корпус Київських Січових Стрільців та утворення на основі ліквідованої Ради Корпусу Київських Січових Стрільців Української Військової Організації.

Тут наголос на участі Київських Січових Стрільців в боях за Київ та обороні Центральної Ради, участь в антигетьманському перевороті – в боях під Мотовилівкою окремого загону Київських Січових Стрільців; наголошується, що Січові Стрільці в складі Запорізської Дивізії проводили велику національно-патріотичну працю в Південній Україні (Катеринославі, Олександрівську, Херсоні).

У третій залі площею 133.7 м2 буде представлено:

четвертий розділ : “Зростання чинного націоналізму; УВО – ОУН між двома світовими війнами. Карпатська Україна.”

Тут буде розкрито створення Української Військової Організації (УВО), виділено її перші конференції, перші акції, а саме: Перша конференція Українських Націоналістів, 1927 р., Перший Конгрес ОУН, 1929 р. Формування завдань ОУН в протипольській діяльності, виступи проти пацифікації Західно-українських земель. Тут доцільно представити документи про Євгена Коновальця, Ольжича-Кандибу, Олену Телігу, Ольгу Басараб, Біласа та Данилишина, Романа Шухевича, Лемика, Степана Бандеру, інших.

У цьому розділі висвітлюється боротьба за Карпатську Україну в березні 1939 року, буде показано організацію народної оборони та збройних сил “Карпатської Січі”, представлено діяльність Михайла Гузара-Колодзінського,

д-ра Росохи, Р.Шухевича, Зенона Коссака, О.Каречевського.

Також буде представлено Військові Відділи Націоналістів під керівництвом Романа Сушка.

У цьому розділі  будуть показані похідні групи ОУН напередодні та на початку німецько-московської війни на східні терени України.

 Утворення Дружин Українських Націоналістів “Роланд” та “Нахтігаль”, а саме, батальйон “Нахтігаль” в боях з більшовиками на Київському напрямку (Золочів, Тернопіль, Проскурів, Вінниця) та батальйон “Роланд” у поході  на Одеському напрямку. Буде виділено в окремий підрозділ -  тему злочинів сталінського НКВД в 1941 р. проти українських патріотів у тюрмах Львова, Золочіва, Дрогобича, Івано-Франківська, депортація мирного населення в Сибір та Далекий Схід.

П’ятий розділ: “Українська Повстанська Армія та збройне підпілля ОУН”;           

У п’ятому  розділі висвітлюються передумови формування УПА – проголошення у Львові Акту відновлення Української Державності 30 червня 1941 р., – підкреслюється німецька позиція по відношенню до Української держави, перші відділи УПА на Поліссі (Сергій Качинський), на Волині (Перегійняк), сотні УПА Дорошка, Крука, Гонти. Створення УПА “Північ” під командою Дмитра Клячківського та заснування головного військового штабу (Р.Шухевич – Т.Чупринка). Діяльність третього надзвичайного збору ОУН та створення УПА “Захід” (командир Василь Сидор-Шелест), УПА “Південь” (командир Омелян Грабець), УПА “Схід”. Слід розкрити заснування старшинських шкіл УПА “Олені”, “Дружинники”, підстаршинської школи “Лісові чорти”, представити систему медичної опіки УПА, господарського забезпечення та службу безпеки (СБ ОУН). Також подати пропагандивну та видавничу діяльність Проводу УПА (Горновий, Леонід Полтава, Бусел Київський). Цей розділ складається умовно з двох підрозділів. Діяльність УПА воєнної та повоєнної доби. В другому підрозділі слід показати активізацію дій УПА повоєнної доби, тактичні прийоми УПА в умовах партизанської війни: напади на з’єднання НКВС в Коломиї, Солотвино, Долині, Журавно, оборона українського населення від депортації; антиколгоспна діяльність; діяльність Української Головної Визвольної Ради. Необхідно підкреслити зовнішньополітичну маніфестацію ідеї державної самостійності України – рейди УПА по теренах Чехословаччини до Західної Німеччини та Західної Австрії, рейди УПА в Угорщину та Румунію, діяльність УПА на Закерзонні, Холмську та Волинську самооборони.

Шостий розділ : “Перша Українська Дивізія Української Національної Армії, битва від Бродами.”

Тут буде висвітлено утворення Української Дивізії “Галичина” 1-ої УД-УНА, святочні відправи, вишколи в Гайделягрі, Найгаммері, Рудельцдорфі, та ін., передислокація Дивізії під Броди, бій під Бродами, поповнення лав УПА вояками дивізії; відступ, передумови творення 1-ої УД-УНА, декларація Українського Національного Комітету. Тут слід підкреслити трансформацію УД “Галичина” у власну українську збройну структуру 1-УД-УНА.

Сьомий  розділ: “Репресії проти носіїв національної ідеї в умовах тоталітарного режиму”.

Тут буде  показано дію репресивних структур радянської держави проти носіїв визвольної ідеї – вояків УПА, членів підпілля ОУН, полонених дивізійників, розкрита система слідства та допитів, масові розстріли, вказано місця масових поховань на Україні, розташування тюрем сталінського ГУЛАГу, масові депортації українського населення на Далекий Схід та Сибір. Норильське та Кінгірське повстання.

Восьмий розділ :“Підтримка українських державницьких сил з боку української політичної та військової еміграції (ДЦ УНР в екзилі, Комбатантські Братства, Національні Союзи)”.

Тут буде  показано діяльність Державного Центру УНР в екзилі, збірки пожертв, випуски пропагандивної літератури та діяльність комбатантських організацій Світового Братства вояків УПА , Братства колишніх вояків Першої УД-УНА , об’єднання бувших вояків у Великій Британії , об’єднання бувших вояків-українців в Америці, Міжкомбатантський Комітет.

У четвертій залі  ( 46,9 м2) буде представлено  заключний розділ :

Дев’ятий  розділ: “Рух шестидесятників. Акт проголошення незалежності України”.

Тут буде представлена творчість І.Дзюби (Інтернаціоналізм чи русифікація), діяльність “Самвидаву” (В.Мороз та М.Осадчий; поетичні твори проти зросійщення України (В.Симоненко, Л.Костенко, В.Стус, Т.Цимбал). Показати арешти учасників руху спротиву у Львові 1965 р. Представити галерею діячів Українського спротиву.

Відділи музею:

  1. Експозиційний відділ
  2. Відділ  “ Музей Романа Шухевича”.
  3. Відділ фондів та реставрації.
  4. Адміністративно – господарчий відділ.

При музеї повинно діяти видавництво для видання постійного бюлетеня музею та дворічника “Новий час” (наукові розвідки). Музей повинен мати власну бібліотеку .

Після відкриття Музею планується виведення його у самостійну державну структуру.

 Концепцію схвалено на розширеному засіданні Вченої ради Львівського історичного музею 23 грудня 2008 року.

 

7 травня 2012 року відбудеться засідання Громадської Ради Музею визвольної боротьби України, по вул. Лисенка 23а, о 11 годині.

Черга денна:

  1. Про стан готовність Музею визвольної боротьби України до відкриття 24 серпня 2012р.
  2. Реалізація концепції Музею експозиційними та художніми  засобами.
  3. Підготовка до судових слухань щодо апеляції військової прокуратури Львівського гарнізону на рішення Личаківського районного суду.

Прес конференція для засобів масової інформації з питань розбудови музею та його майбутньої діяльності.