Музей визвольної боротьби України

Музей визвольної боротьби України розміщений у будинку колишнього Стрілецького товариства в південній частині мальовничого Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» (вул. Лисенка, 23А).

Перші згадки про стрілецьке, чи куркове (з польської kurek — півень, який був символом товариства) братство у Львові відносяться до середини XV ст. У братстві львівські міщани проходили військовий вишкіл, щоб у разі потреби боронити міські мури від ворога. Наприкінці XVIII ст. братство збудувало стрільницю на вул. Курковій (нині — Лисенка, 23А). З часом спорудили палац (1869—1871, арх. Й. Енґель) з наріжною чотиригранною вежею. У ньому проводили урочисті зібрання та бали членів товариства. Нині будівля є пам’яткою архітектури й історії.

Саме в приміщенні Стрілецького товариства відбулися установчі збори української громадської організації „Просвіта“ (1868), проведено перший у Львові Шевченківський концерт (10 березня 1869).

З середини 90-х рр., зі здобуттям Україною незалежності, у Львівському історичному музеї створено Відділ історії визвольних змагань. Почалася копітка праця науковців Музею зі збирання та дослідження цінних пам’яток 20 ст., пов’язаних з боротьбою українців за незалежність. Урочисте відкриття Музею відбулося 13 жовтня 2012 р. з нагоди 70-річчя Української повстанської армії.

Експозиція Музею у хронологічній послідовності розкриває основні етапи боротьби за самостійну соборну Українську державу, і охоплює період від кінця ХІХ — до початку 90-х рр. ХХ ст.

У першому та другому залах висвітлений перший етап боротьби за суверенність українських земель, починаючи від спортивно-гімнастичних молодіжних організацій „Сокіл“ та „Січ“, метою яких було виховання фізично здорової та національно свідомої української молоді Галичини та Буковини. На карті поширення сокільських філій-гнізд в Західній Україні проілюстровано масштабність цього руху в українському суспільстві (1913). Унікальні музейні пам’ятки висвітлюють формування та бойовий шлях леґіону Українських січових стрільців (УСС) — першої української військової формації у ХХ ст. Світлини, документи, фраґменти зброї, знайденої в районі боїв УСС на горі Маківка, достовірно відтворюють історію УСС.

Значне місце в експозиції відведено музейним пам’яткам, що пов’язані з подіями в Україні 1917—1921 рр.: створенням Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), самовідданою боротьбою із загарбниками. До уваги відвідувачі — зразки тогочасної зброї, реконструкція військового однострою Армії УНР, ориґінальний кітель вояка Української галицької армії — УГА, документи Центральної ради та грошові знаки УНР). Другу залу відведено для документів та зброє вояків УГА, Корпусу київських січових стрільців зі збірки колишнього Музею воєнно-історичних пам’яток Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1937—1939)

У третьому залі представлені документи і матеріали міжвоєнного періоду у калейдоскопі подій: утворення та боротьба підпільно-революційних формацій Української військової організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН) за відновлення незалежної Української держави; створення на Закарпатті Карпатської України — Української незалежної держави; бої Карпатської Січі (армії Карпатської України) з угорськими військами (серед музейних раритетів — особисті речі президента Карпатської України Августина Волошина); діяльність військових підрозділів ОУН — Військових відділів націоналістів (ВВН) та куренів „Нахтіґаль“ і „Роланд“; функціонування пропаґандивних Похідних груп ОУН; проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 р.

Значна частина експозиції присвячена діяльності на теренах Західної України бойових підрозділів Української повстанської армії (УПА). Стилізація інтер’єрів Музею під лісові хащі гармонійно доповнює унікальні пам’ятки. Відображено основні етапи формування та організаційну структуру УПА, діяльність Воєнної округи „Буг“, старшинські та підстаршинські вишколи, медична служба УПА. Виокремлено комплекс підпільних теренових видань, пропаґандивну та вишкільну літературу, ілюстровані листівки, звернення, заклики. Розкривають колорит повстанських буднів унікальні музейні предмети: бофони — умовні грошові знаки, внески до бойового фонду ОУН, УПА; повстанський одяг та речі повсякденного вжитку; документи Української головної визвольної ради (УГВР), Великого збору УГВР, відзнаки та світлини членів УГВР.

Неабиякий інтерес у відвідувачів викликає розділ, присвячений історії Української дивізії „Галичина“, який відображає процес формування дивізії, участь у битві під Бродами, утворення Першої Української дивізії Української національної армії (I УД УНА), перебування дивізійників у таборі військовополонених у Ріміні (Італія), особисті речі дивізійників, пропам’ятні комбатантські відзнаки, таборові видання. Низка матеріалів висвітлює діяльність Братства колишніх вояків 1УД УНА і Державного центру УНР в екзилі.

Значне місце в експозиції відведено матеріалам, які розповідають про більшовицькі репресії у Західній Україні, масові заслання галичан до Сибіру, життя в концентраційних таборах, нелегку долю вивезених греко-католицьких священників, української інтеліґенції. Серед збережених документів — свідчення безпринципної жорстокості репресивної влади, що породжувало спротив в таборах, гасла Норильського повстання 1953 р. Відвідувачі не оминають увагою табірні особисті речі Ольги Дучимінської, Наталі Попович, Мирослави Гребенюк, Володимира Гриника, табірні вишивки, малюнки. Унікальні пам’ятки розкривають велич духу та нескореність борців за свободу та незалежність українського народу.

Важливим етапом визвольної боротьби є рух шістдесятників. Низка матеріалів висвітлює діяльність Українського національного фронту та Української Гельсінської групи. Демократичні мітинги кінця 80-х рр. у Львові та Києві, Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.

Гордістю Музею є особисті речі та портрети чільних діячів визвольної боротьби України. У музейній збірці зберігають передані в Україну зі США роботи знаного українського скульптора Михайла Черешньовського — скульптурні портрети Романа Шухевича, Степана Бандери, Дмитра Донцова. Унікальними експонатами Музею є: портрет сотника УПА Михайла Дуди-„Громенка“, груповий портрет „Громенка“, „Лагідного“— Лева Футали та „Беркута“, виконані художником Михайлом Морозом у таборі переміщених осіб у Регенсбурзі, та портрет капелана УГА та УД „Галичина“ Романа Лободича, виконаний у період німецької окупації у Львові, твори Михайла Мороза.

Серед малярських робіт в експозиції — портрет одного з ув’язнених поляками лідерів ОУН в Галичині Зиновія Матли, виконаний художником Романом Сеньківим з натури у польській тюрмі. 

Раритетами стали синьо-жовтий прапор з робочої кімнати Степана Бандери у Мюнхені, друкарська машинка Ярослава та Слави Стецько, кітель Василя Кука-„Коваля“ — Головного командира УПА з 1950 р.

Пам’ятки експозиції Відділу розкривають складні та трагічні сторінки нашої історії, розповідають про жертовність кращих синів та дочок нашої нації, які, незважаючи на всі перешкоди, боролися, гинули, але не встали на коліна перед ворогом і здобули Українську державу.

 

Експозиція відкрита з 10.00 до 17.00 

Каса працює до 16.30 Вихідний день  середа

Вхідні квитки:

- для дорослих — 50 грн;

- для учнів, студентів та пенсіонерів — 30 грн;

- сімейний квиток — 110 грн (2 дорослих, 2 дітей)

Екскурсійне обслуговування — 100 грн. (до 20 осіб)

Контакти:

Музей визвольної боротьби України

вул. Лисенка, 23А

Зав. відділу — Тарас Кузь

Тел. +380 32 720554 

Email: mvbu@ukr.net