Музей історії Львова

Відділ ЛІМ «Музей історії Львова» розташований в будівлі на пл. Ринок, 4, у славетній «Чорній кам’яниці», яка належить до кращих зразків львівської ренесансної архітектури і є окрасою ансамблю площі Ринок.

У 1577 р. архітектор Петро Красовський, на замовлення Софії Ганель, збудував кам’яницю і оздобив фасад різьбленими з каменю колонами і рустом. У 1588—1589 рр. кам’яницю добудовував Петро Барбон (в той час мала два поверхи). З 1596 р. будинок належав Яну Лоренцовичу, який відкрив тут аптеку. Родина Лоренцовичів добудувала третій поверх з іншим розміром вікон і декорацією на чільному фасаді. У 1645 р. кам’яниця перейшла у власність міського лавника Мартина Анчевського, який згодом розпочав її ґрунтовну перебудову, оздобивши фасад скульптурою. З 1760 р. будинок перебував у власності вірменської родини Никоровичів. У 1884 р. добудовано четвертий поверх та проведено реконструкцію частини флігеля. У 1926 р. місто купило «Чорну кам’яницю» в останнього її власника Еміля Роїнського. У 1929 р. в будинку відкрито Історичний музей міста Львова. З 1940 р. в кам’яниці розмістився Львівський історичний музей. У 1940—1952 рр. в будинку знаходилися експозиційні та фондові приміщення Відділу докласового суспільства (пізніше — Відділу первісного суспільства) Львівського державного історичного музею. З 1952 до 1990 р. в «Чорній кам’яниці» функціонувала експозиція Відділу історії капіталістичного суспільства ЛДІМ; у 1995—2017 рр. — експозиція Відділу історії західноукраїнських земель ІІ пол. ХІХ – ХХ ст. ЛІМ.

 

У 2016—2019 рр. було зреалізовано проект «Реставрації Чорної кам’яниці на площі Ринок у Львові», який був профінансований за кошти Посольського Фонду США зі збереження культурної спадщини та Львівського історичного музею. На першому поверсі кам’яниці та у подвір’ї офіцини у 2019 р. облаштовано Лапідарій – експозицію кам’яних пам’яток Львова – різьблених з каменю архітектурних та скульптурних фраґментів, частин старих пам’ятників, епітафій тощо. Нині в експозиції Музею представлено близько 50 експонатів — зразків кам’яної пластики з давніх, переважно неіснуючих, споруд Львова. Хронологічно ці пам’ятки охоплюють період ХІІІ—ХХ ст. Походження частини предметів, на жаль, невідоме, інші ж об’єднані в тематичні комплекси, присвячені спорудам, з яких вони походять. Це, зокрема: костел св. Станіслава, Кампіанівська вежа давньої львівської ратуші, кам’яниця Убальдіні. Відкриває виставку скульптурна композиція «Глорія-Фама» роботи львівського скульптора Франциска Оленського, учня Йогана Пінзеля. Серед інших відомих митців, роботи яких в експозиції, — зодчі Андреас Бемер та Антоній Шимзер. Окрему тематичну групу становлять зразки епіграфіки. Вони виставлені у невеличкому коридорі, що з’єднує вестибюль з внутрішнім подвір’ям. Тут можна оглянути надгробки, про-пам’ятні плити з давніх львівських будівель, пам’ятників та цвинтарів. Написи на предметах виконані різними мовами: староукраїнською, латинською, вірменською, польською, німецькою, що є яскравим свідченням багатокультурної історії Львова.

Пам’ятки виготовлені технікою різьблення по каменю. Це переважно вапняк, родовища якого розташовані довкола Львова. Окрім того є по одному предмету з алебастру і мармуру. Завдяки співпраці ЛІМу і Кафедри реставрації та архітектури Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» впродовж 2011—2019 рр. відреставровано 52 музейні предмети.

На інших поверхах кам’янці побудовано експозицію Музею історії Львова, відкриття якої відбулося восени 2020 року. Майже 800-літня історія Львова презентована  автентичними предметами, які пов’язані з містом та його мешканцями — свідками та учасниками його творення. Музей історії Львова представляє відвідувачу історичні матеріали та артефакти в єдиному музейному просторі, умовно розділеному поверхами та тематичними зонами на певні історичні періоди.

Експозиція  розташована на трьох поверхах в дев’яти тематичних залах. Приміщення на другому поверсі (з виглядом на внутрішнє подвір’я) використовується для проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів, наукових конференцій, творчих зустрічей.

Для кожного тематичного розділу створено спеціальний мультимедійний стенд, який містить додаткові відомості про експонати (фотографії, карти, тощо).

На початку експозиції представлено макет княжого Львова ХІІІ-XIV ст., який  доповняє матеріали археологічних розвідок.

Історію громади і місцевого самоврядування у Львові презентують унікальні предмети XIV-XX ст.: символічні ключі від міста, печатки магістрату, інавгураційні ланцюги президента та мера, лави із зали засідань, портрети очільників міста, макет ренесансної ратуші. Як впродовж історії видозмінювався герб Львова, один із символів міста, відвідувачі можуть прослідкувати в залі поруч.

Сакральний простір міста заповнено комплексом матеріалів, що розкривають релігійне різнобарв’я, сформоване віками. Становлення цехового ремесла та права презентовано прапорами, печатками, знаками, спеціальними відзнаками. Місто було сферою реалізації продукції цеху, джерелом заробітку для цієї організації,  за це члени цеху забезпечували охорону міста і наповнювали його необхідними ремісничими товарами.

Домінантою виступає живописна панорама Львова ІІ пол. XVIII ст., на якій прослідкуємо Високий та Низький мури, що сформували дві перші оборонні лінії Львова.

Основою економіки середньовічного Львова стала торгівля. Економічне зростання сприяло утворенню постійних ринків, де відбувався обмін сільськогосподарськими продуктами і виробами ремісників. З кінця XV ст. двічі на рік у Львові проводилися багатолюдні ярмарки, що тривали по два тижні. Площа Ринок — найжвавіше місце середньовічного Львова.

Львівський університет та Політехніка, Ставропігійський інститут, Національний заклад Оссолінських та Наукового товариство імені Шевченка створили передумови для появи в освічених колах міста зацікавлення науковими дослідженнями. Зі Львовом пов’язане життя діячів, що збагатили вітчизняну науку фундаментальними розробками, фаховими розвідками та новими відкриттями світового значення.

Мистецький світ Львова презентують відомі скульптори та живописці, архітектори, композитори, письменники. Місто надихало митців до творчості.

Неможливо уявити Львів без Оперного театру та Театру ім. М. Заньковецької (Скарбка), кінотеатрів, музеїв та галерей, котрі доповнюють мистецьку палітру Львова. Величезну кількість знакових подій та перемог налічує й історія львівського спорту.

Музей історії Львова сучасною інтерпретацією минулого заохочує відвідувачів різного віку, професій та уподобань активно долучатися до його розвитку.

Експозиція відкрита з 10.00 до 17.30 
Каса працює до 17.00 

Вхідні квитки:
- для дорослих — 50 грн;
- для учнів, студентів та пенсіонерів — 30 грн;
- сімейний квиток — 110 грн (2 дорослих, 2 дітей)
Екскурсійне обслуговування — 100 грн. (до 20 осіб)

Контакти:
Музей історії Львова
Пл. Ринок, 4
Зав. відділу — Андрій Музика
Тел. +380 97 740 73 48
Email: zuzxix-xxct@ukr.net