Музей історії України

Музей історії України розташований на пл. Ринок, 24 у м. Львові у т.зв. Массарівській кам’яниці. Перша письмова згадка про кам’яницю сягає 1535 р. Її власником був Валентин Гібель. У 1569 р. його спадкоємиця Катерина Гібльова вийшла заміж за Станіслава Шольца і будинок перейшов до родини Шольців. Коли донька Вольфа Шольца — Доротея — стала дружиною венеційського консула Антоніо Массарі, кам’яницю назвали „Массарівською“. З 80-х рр. ХVІІ ст. будинок був у власності шотландця Томаса Гордона, у другій половині ХVІІІ ст. — родини Шептицьких. У 40-х рр. ХІХ ст. тут містилася крамниця ласощів Геннемана.

Після пожежі 1527 р. будівлю перебудували у стилі епохи Відродження. Ґотичні склепіння з ХV ст. і вікна першого поверху зберегли. На початку ХХ ст. здійснили реконструкцію : добудували четвертий поверх, який увінчали модерним фронтоном, оздобленим барельєфом давньоримського бога торгівлі Меркурія (скульп. З. Курчинський), змінили розміщення дверей і вікон на першому поверсі.

 

У 1946 р. влада міста передала кам’яницю під Львівський державний історичний музей. 1947 року тут розмістили виставку „30 років Великого Жовтня“, згодом — експозицію Відділу історії радянського періоду, яку, за наполяганням тодішньої влади, у середині 1950-х рр. перенесли в кам’яницю Корнякта на пл. Ринок, 6. У будівлі на пл. Ринок, 24 провели капітальний ремонт і розгорнули експозиції Відділів історії первісного суспільства (І поверх) та феодалізму (ІІ—ІV поверхи), які охоплювали період від найдавніших часів до початку ХІХ ст. Експозиції неодноразово перебудовували. З 2017 р. в кам’яниці розміщено Відділ „Музей історії України“, де представлено понад 2100 музейних пам’яток від найдавніших часів до початку ХХ ст. 

Експозиція сектору археології, яка розташована на І поверсі, розповідає про історію нашого краю до ІХ ст. н. е. Експонати зачаровують відвідувачів своєю давниною. Тут можна побачити крем’яні рубила, якими користувалися 500 тис. років тому; сопілку, під звуки якої наші пращури 20 тис. років тому здійснювали культові ритуали; посуд, якому 7 тис. років. Чимало цікавих експонатів висвітлюють епоху енеоліту. Найяскравішим явищем того часу була трипільська цивілізація, в якій багато археологів вбачають пракорені українського народу. Захоплює мальована трипільська кераміка, зооморфна та антропоморфна пластика, серед якої — раритети: жіночі статуетки „Оранта“ та „Мадонна з дитям“, яку називають найкращим втіленням материнства доби енеоліту. Ритуальний „хлібець“, що нагадує наш казковий український колобок, посудина у вигляді упряжки волів, тринокль — символ сім’ї (батько, мати та дитина) — не мають аналогів в археологічних культурах Старого Світу.

Відвідувачі можуть оглянути скарб бронзових речей зі с. Грушка (Івано-Франківська обл.) — доказ розвитку місцевого ливарного виробництва у бронзовий період. Про найбільший золотий скарб Східної Європи вагою 7,5 кг, знайдений у 1978 р. в с. Михалків (Тернопільська обл.), дають уявлення гальванокопії, виконані на високому технічному рівні. Скарб датують VII ст. до н. е. Належав він представникові племінної верхівки. Привертають увагу відвідувачів пам’ятки висоцької культури (X— VII ст. до н. е.): різноманітна за формою кераміка та рідкісні ритуальні двійник та трійник, фігурки птахів, дитяча забавка — торохкальце. Не менш цікаві скіфські пам’ятки (VII—ІІІ ст. до н.е.): бронзове дзеркало, перед яким милувалися красою скіф’янки, жіноча біжутерія та прикраси кінської збруї, меч-акінак. Завершується експозиція матеріалами, присвяченими слов’янам VІ—VІІІ ст. н. е. В той час на Волині та Верхньому Подністров’ї проживало східнослов’янське населення, об’єднане у дулібський племінний союз, який разом з антським союзом Середнього Подніпров’я заклали передумови для утворення першої української держави — України-Русі.

Пам’ятки репрезентовані на II поверсі знайомлять з історією України-Русі та Галицько-Волинської держави (Х—ХІV ст.). Тут представлені археологічні знахідки з княжих міст: Галича, Звенигорода, Теребовлі та ін. Приверитає увагу збірка хрестів-енколпіонів XII—XIII ст., фраґмент хрестильниці, в якій хрестився галицький князь Володимирко, батько відомого галицького князя Ярослава Осмомисла, керамічні плитки та архітектурні деталі кафедрального Успенського собору з літописного Галича (XII ст.). В експозиції можна побачити пам’ятки, що висвітлюють історію княжих і середньовічних міст, зокрема міського самоуправління — Ради i Лави. Передусім це речі зі старої львiвської ратушi: катівські мечі, що символiзували право міського суду засуджувати людину до смертної кари, пам’ятні та ювілейні медалі зі зображенням польських королів та литовських князів, графічні твори зі зображенням середньовічних міст, створені такими відомими авторами, як Кароль Ауер, Альфред Каменобродський тощо. 

Численні матеріали висвітлюють побут різних верств населення: селян, міщан і маґнатства. В експозиції — гуцульські побутові речі, які є шедеврами народного мистецтва, міщанські меблі ХVІІІ ст., венеціанське дзеркало, вишукане маґнатське жіноче і чоловіче вбрання, коштовна мисливська зброя, срібний і фарфоровий посуд.

На ІІІ поверсі низка пам’яток допомагає відтворити події козацької доби: предмети козацького побуту XVI—XVII ст., атрибути гетьманської влади, козацька зброя, портрети козацьких гетьманів. І досі зберігає таємниці портрет молодої Роксолани (XVI ст.) — Насті Лісовської з Рогатина, турецької бранки, яка стала дружиною султана Сулеймана II.

Чимало експонатів відображають розвиток економічного життя населення на території України XVII—ХІХ cт. Завдяки безцінним ориґінальним виробам ливарників (гармати, дзвони, лiхтарi, свiчники), бляхарів (рефлектори, миски, грілка), мечників, слюсарів, годинникарів, продукції численних мануфактур (Корецької, Чуднівської, Глинської та інших) відвідувачі мають можливість відтворити в уяві процес розвитку ремесла у місті до становлення мануфактур і промислового виробництва. Чого вартий лише один настiльний годинник XVIII ст., який показував не лише години, але й пори року, зміни фаз місяця, дні тижня!

Важливе місце в житті українців займала музика. Для огляду відвідувачів —музичні інструменти XVII—XVIII ст. (торбан, ліра, мазанка, сопілка, трембіта). На особливу увагу заслуговує кімнатний орган (бл. 1650), мастерно декорований позолотою і розписом.

На ІV поверсі представлена надзвичайно вартісна колекція рукописів і стародруків. До уваги відвідувачів: Євангелiя XV—XVI ст., Апостоли, Служебники, Мiнеї XV—XVIII ст., Нотна книга церковного співу XVII ст. (вага 28 кг, розмір аркуша 41х62 см), написана на пергаменті, оздоблена кольоровими iлюстрацiями, одна з перших друкованих книг в Україні — Острозька Біблія (1581) Івана Федоровича. Також на цьому поверсі розташовані два виставкові зали, в яких постійно презентуються різнопланові виставки.

Неабияку цінність в експозиції музею мають твори живопису. Експонується портрет Варвари Лангиш роботи худ. М. Петрахновича (XVII ст.), натрунні портрети (XVIII ст.) членів Львівського Ставропігійського братства, які походять з Успенської церкви у Львові, народна картина „Козак Мамай“ (XVIII ст.). Привертає увагу полотно відомого українського митця Олександра Климка «Битва під Хотином» (1937 р.).

Експозиція відкрита з 10.00 до 17.30 
Каса працює до 17.00 

Вхідні квитки:
- для дорослих — 50 грн;
- для учнів, студентів та пенсіонерів — 30 грн;
- сімейний квиток — 110 грн (2 дорослих, 2 дітей)
Екскурсійне обслуговування — 100 грн. (до 20 осіб)

Контакти:
Музей історії України
пл. Ринок, 24

Зав. відділу — Оксана Куценяк
+380 97 843 55 07
okutsenyak@gmail.com

Зав.сектору археології — Емілія Зарубій
+380 97 855 90 33
zarubiye@gmail.com