Кам'яниця Корнякта

Музей Кам’яниця Корнякта
(пл. Ринок, 6)
Відділ Львівського історичного музею

Кам’яниця, збудована для львівського патриція Костянтина Корнякта (1580, арх. П. Барбон, П. Римлянин), є пам’яткою архітектури XVI ст., однією із найвидатніших споруд середньовічного Львова. Саме тут розміщене відоме львівське Італійське подвір’я, котре, за зразком ренесансних італійських „cortile“, оточене по периметру відкритими галереями під аркадами.

У ХVII ст. палац перебував у власності короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собєського. Відтоді з’явилася ще одна назва будівлі — „Королівська кам’яниця“.

Музейна історія кам’яниці Корнякта починається з 1908 р., коли у викупленому ґміною міста палаццо було відкрито Національний музей імені короля Яна III у Львові (з 1940 р. — Львівський державний історичний музей).

Упродовж радянського періоду у приміщенні на пл. Ринок, 6 діяла експозиція Відділу історії радянського суспільства (демонтована в 1990 р.).

У вересні 1993 р., після реставрації Королівських залів, у кам’яниці Корнякта відкрили постійну експозицію Відділу історичних коштовностей (із 1 листопада 2017 р. — „Кам’яниця Корнякта“). Відтак, на підставі нової концепції, науковці працюють над створенням історичного будинку-музею.

Музей „Кам’яниця Корнякта“ презентує історію будинку через долі його мешканців у контексті історії міста, краю, Європи. Так, Королівськими сьогодні називають чотири колишні репрезентаційні зали королівської резиденції на другому поверсі. У збережених палаццових інтер’єрах початку ХІХ ст. експонують твори малярства, скульптури, зразки салонних меблів, годинники, порцеляну, музичні інструменти, старовинні європейські ордени, а також рідкісні меморіальні пам’ятки.

У першій залі представлено, зокрема, портрети найвідоміших власників кам’яниці — Костянтина Корнякта та Яна ІІІ Собєського. З-поміж експонатів на особливу увагу заслуговують дві дерев’яні скульптури алегоричного змісту, т. зв. „Чесноти“, вирізьблені у 1743 р. для церемонії перепоховання старшого сина короля — Якуба-Людвіка Собєського.

Друга зала — найбільша за розміром, яскраво освітлена кришталевими люстрами. Стеля багато декорована стуковою ліпниною у стилі французького класицизму, стіни викладені штучним мармуром, паркет з елементами інтарсії — інкрустований різними породами дерев. Сьогодні у цій залі можна побачити картину львівського художника Корнелія Шлеґеля (1817—1870) „Посли у короля Яна III перед Віденською битвою“, портрети коронованих осіб та аристократів, колишніх господарів і гостей кам’яниці. Серед меблів вартий особливої уваги англійський секретер (І пол.. 18 ст.) із численними шухлядками та відділеннями. Раритетом музейної колекції є рідкісний інструмент моцартівської епохи — піанофорте — попередник сучасного фортепіано.

Третю залу називають „Тронною“, оскільки, згідно з легендою, тут стояв королівський трон, на якому, під час найбільших урочистостей, сидів король Ян ІІІ Собєський. Портрет монарха, розміщений у півкруглій ніші, був створений львівським художником Карлом Швайкартом у 1817 р. саме для цієї зали. Привертає увагу ориґінальний круглий столик із зображенням фенікса — пам’ятка львівського масонства.

Четверту залу експозиції використовують для мінівиставок, що репрезентують різноманітні музейні колекції. До уваги відвідувачів, зокрема, 12 комплектів орденських відзнак, серед яких — орден Золотого Руна, одна з найбільш почеcних нагород Європи; кишенькові сонячні та зоряний годинники, порцелянові статуетки тощо. Вже багато років тут експонують одну з найпопулярніших пам’яток Музею — загадкове чорне крісло у вигляді крилатого дракона. Наприкінці екскурсії традиційно звучить „наживо“ музична скринька „Symphonion“ кінця XIX ст.

Експозиція відкрита з 10.00 до 17.00 

Каса працює до 16.30

Вихідний день  середа

Вхідні квитки:

- для дорослих — 50 грн;

- для учнів, студентів та пенсіонерів — 30 грн;

- сімейний квиток — 110 грн. (2 дорослих, 2 дітей)

Екскурсійне обслуговування — 100 грн. (до 20 осіб)

Контакти:

Кам’яниця Корнякта

пл. Ринок, 6

Зав. відділу — Мирослав Побережний

тел.: +380 032 297-53-67, (098) 281-14-05

e-mail: lhm_royal@ukr.net