Колекція зброї Львівського історичного музею

Львівський історичний музей створений 1940 року на базі Національного музею ім. короля Яна ІІІ та Історичного музею м. Львова, до фондів яких увійшли колекції Музею ім. князів Любомирських, колекція Б.Ожеховича та (частково) збірка Підгорецького замку. Тоді утворилася колекція зброї ЛІМ, на сьогоднішній день найбільша в Україні.

Кожна з колекцій зброї згаданих інституцій мала свою історію. Найдавніша з них — збірка Музею ім. князів Любомирських. Її основою послужив т. зв. Пшеворський арсенал, особиста колекція зброї князів Любомирських, яка зберігалася в їхній резиденції у м.Пшеворську (нині Республіка Польща). Спочатку збірка мала суто ужитковий характер, була арсеналом у повному розумінні цього слова. Але з кінця XVIII ст. вона стала набувати музейного характеру, поповнюючись рідкісними зразками холодної та вогнепальної зброї. Слід зауважити, що в колекцію входила особиста зброя князів Любомирських, а також польських військових і громадських діячів. Після поразки польського повстання 1863—1864 рр. до колекції надійшла зброя учасників повстання. У 1863 році збірка була передана Оссолінеуму — науковому закладу у Львові — і разом із колекціями інших пам’яток утворила збірку новоствореного Музею імені князів Любомирських.

Упродовж 1939—40 років колекція Музею поповнювалася за рахунок депозитів утікачів із Польщі. Для них була заведена спеціальна книга обліку, введена відповідна нумерація.

Колекція Національного музею ім. короля Яна ІІІ утворилася з виникненням музею, заснованого в 1908 р. Спочатку вона складалася з кількох зразків старовинної зброї, що зберігалася у Міському архіві. Основним джерелом поповнення колекції були подарунки організацій та мешканців Львова. У 1914 році вона збагатилася пам’ятками з  колекції В.Лозинського, відомого історика Львова та мистецтвознавця, який заповідав  свої збірки (у тому числі й зброї) м. Львову.

У 1914 році відомий колекціонер Б.Ожехович передав Музеєві свої збірки, серед яких була і колекція зброї. Вона була настільки значною як за кількістю, так і за цінністю, що експонувалася окремо, маючи особливий статус.

У 1921 році командування округу IV корпусу Війська Польського передало до Національного музею ім. короля Яна ІІІ на тимчасове збереження (депозит) колекцію зразків бойової зброї періоду Першої світової війни.

Колекція зброї Історичного музею міста Львова виникла на базі колекції Національного музею ім. короля Яна ІІІ, і складалася із речей, які мали безпосередній стосунок до історії міста.

Всі ці колекції зброї не мали систематичного характеру і були зібранням випадкових речей. Основними критеріями комплектування були відсутність подібних речей у колекції, рідкісність, наявність багатого оздоблення. Значна увага приділялась географії походження речей, тому в збірці ЛІМ представлена зброя більш як 30 країн світу.

У роки Другої світової війни колекція ЛІМ зазнала значних утрат. Велику кількість пам’яток зброї вивезли гітлерівці в 1944 році до Вісніча (біля Кракова). Подальша доля цих речей невідома.

У післявоєнний час колекція зброї ЛІМ поповнилася за рахунок експонатів виставки трофейної зброї у Львові, а також передання експонатів з музеїв Москви та Ленінграда (російська бойова зброя XVII—XIX ст.).

У той же час із колекції було вилучено понад 400 предметів. Вони надійшли за обміном практично в усі історичні музеї УРСР. Деякі речі було передано в музеї Москви, Ленінграда, Білорусі.

Нині колекція зброї ЛІМ нараховує близько 4,5 тис. пам’яток. У ній представлені різноманітні зразки холодної і вогнепальної зброї та захисного озброєння Х—ХХ ст.

Спочатку предмети з колекції “Зброя” використовувалися лише для ілюстрування окремих тем в експозиціях Музею. Проте обсяг колекції набагато перевищував потреби експозиції. Тому в 1950-х роках була відкрита постійна виставка відкритих фондів зброї. Вона експонувалася в т. зв. Ґотичній залі і справляла на відвідувачів велике враження. Тут експонувалася тільки холодна зброя.

У 1975 році ЛІМу передано приміщення колишнього міського арсеналу. 18 травня 1981 року тут відкрито експозицію „Музею-Арсенал”.  Унікальний музей не мав аналогій на території колишнього СРСР. В основу експозиційного плану було покладено розвиток різних видів зброї. Повністю здійснити задум — показати зброю в еволюції, починаючи від зброї первісного суспільства — не вдалося за браком коштів. На сьогоднішній день пам’ятки колекції зброї використовуються, як і раніше, в окремих експозиціях Музею, у "Музеї-Арсеналі". В останні роки підготовлено кілька виставок, зокрема, виставка "Мисливська зброя XVI—XIX ст.", експонувалася у багатьох містах України та Республіки Польщі.

Зброєзнавство як допоміжна історична дисципліна вирізняється багатогранністю. Тут потрібні знання з металографії, геральдики, мистецтва, загальної історії, іноземних мов.                                 

Зрозуміло, що спеціалістів такого профілю після закінчення Другої світової війни, коли музей почав відновлювати та розгортати свою роботу, він просто не мав. До того ж, основна робота з предметами групи "Зброя"  полягала в інвентаризації колекції. Про якесь наукове опрацювання збірки спочатку не могло бути й мови. Охоронці групи “Зброя” мінялися досить часто. Серед них слід відзначити В.Денчука — людину закохану в Музей. Він завершив інвентаризацію збірки у 1958 р. Через два роки охоронцем фонду “Зброя” став Борис Мельник. Він зробив надзвичайно багато для упорядкування та вивчення збірки. Ним підготовлено каталоги: географічний (холодної та вогнепальної зброї), прізвищ майстрів та назв фірм-виробників холодної та вогнепальної зброї. На матеріалах Центрального державного історичного архіву у Львівській області ним написана низка статей з проблем зброєзнавства, опублікованих у “Наукових записках ЛІМ”. Б.Мельник брав участь у підготовці матеріалів до видання “Польські гусари”, здійсненого польськими науковцями. Він підготував детальний інвентарний опис обладунків “крилатих гусарів”, які зберігаються у музеях України. Ним підготовлено каталог зброї у колекції Чернігівського історичного музею (у співпраці з О.Кулінським). Б.Мельник — співавтор буклету “Музей-Арсенал”. Він підготував до друку ґрунтовну працю — каталог збірки “Зброя у фондах ЛІМ”, в якій представлено понад 3000 пам’яток.