Археологічна збірка Львівського історичного музею

Найчисельнішими фондовими колекціями Львівського історичного музею є збірки “Археологія” та “Київська Русь”.
   Збірка “Археологія” налічує 55700 од. зб.. Географія походження пам’яток охоплює величезну територію: від Індо-Китаю, античних Риму та Греції, Єгипту, Вавилону, Сирії до сучасних Польщі та України. Вона сформована на основі археологічних колекцій колишнього Музею НТШ, Музею Дідушицьких, Музею ім. князів Любомирських, Народного Дому, Музею Ставропігійського інституту, приватних колекцій, власне колекції Історичного музею м. Львова.
   Хронологічні рамки збірки надзвичайно широкі: від доби палеоліту до пам’яток періоду Київської Русі. Чудову колекцію пам’яток доби палеоліту, зібрану у Франції, серед якої – класичні рубила, яким понад 500 тис. років, подарував музеєві Ф.Вовк - видатний український антрополог, етнограф, археолог.
   Дуже цінною музейною пам’яткою доби палеоліту є кістяна сопілка.
   Виготовлена з відростку рогу, сопілка, якій понад 20 тис. років, є одним із найдавніших музичних інструментів.
   Мідно-кам’яна доба (енеоліт, IV-III тис. до н.е.) у збірці “Археологія” представлена трьома культурами: трипільською, лійчастого посуду та кулястих амфор.
   Найбільшою є колекція трипільської культури. У збірці представлено, зокрема, матеріали з поселення біля с.Кошилівці на Тернопільщині, яке вивчав К.Гадачек.

Археологічна зібрка у ФОТОГАЛЕРЕЇ

Надзвичайно цікаву частину археологічної колекції ЛІМу становлять скарби. Так, у фондах музею зберігається бронзовий скарб, знайдений випадково 1935 року біля с. Грушка Івано-Франківської області, закопаний приблизно три тисячі років тому. Він налічує 142 предмети: серпи, сокири, вістря списів і кинджалів, браслети, шпильки, бронзові злитки тощо.
   Інший скарб, т.зв. “Михалківський”, випадково знайдений біля с.Михалківа Тернопільської області наприкінці XIX ст. Скарб належав представникові племінної верхівки культури фракійського гальштату і був закопаний у VII ст. до н.е.. Загальна вага численних прикрас із золота - 7,5 кг. Більшу частину скарбу купили графи Дідушицькі, які замовили для власного музею гальванокопії золотих прикрас. Де знаходиться сам скарб – невідомо, тому гальванокопії складова археологічної збірки ЛІМ - являють собою надзвичайну цінність.
   Збірка пам’яток висоцької культури нараховує 888 од. зб. Це - різноманітний глиняний посуд, прикраси з бронзи знаряддя праці з каменю, кістки, заліза.
   У колекції групи “Археологія” є велика кількість пам’яток ранньозалізного періоду, так зв. “скіфського часу” (VII-ІІІ ст. до н.е.).
   В окрему групу збірки виділено пам’ятки доби першої половини І тис. н. е. У фондах ЛІМ представлені матеріали п’ятьох груп племен, які проживали на теренах України: племена липицької, пшеворської, вельбарської, карпатських курганів та черняхівської культури.
   У фондах ЛІМ є велика збірка античних пам’яток (понад 200 од. зб.).
   У збірці багато червонолакового римського та червонолакового грецького посуду, глиняні та бронзовий світильники, скляний і бронзовий посуд, прикраси з Риму, Греції, Єгипту, Палестини, Вавилону, Сирії.
   Фондова колекція “Київська Русь” налічує 45700 од. зб. і охоплює пам’ятки 160 різних місцевостей. Великий внесок у формування цієї колекції зробили вчені Наукового товариства ім.Т.Шевченка під керівництвом Я.Пастернака. Особливої уваги заслуговують матеріали з археологічних розкопок 1932-1940 років у Галичі (нині с.Крилос Івано-Франківської обл.). Це різноманітні знаряддя праці, посуд, прикраси з бронзи та срібла, різноманітні ливарні формочки з каменя, сакральні речі (іконки, натільні хрестики), а також золотий кульчик вагою 11,7 г візантійського виробництва, аналогій якому немає на теренах України. Такого типу прикраси носили багаті жінки в XI-XIII ст.
   Серед матеріалів досліджень літописного Плісенська Я.Пастернак найціннішою своєю знахідкою з культурно-історичного та мистецького боку вважав кістяну пластину із зображенням давньоруського воїна ХІ-ХІІ ст. у кольчузі, із шоломом на голові. У 1997 році золотий колт та пластину передала у фонди ЛІМ, згідно із заповітом Я.Пастернака, Лідія Палій – громадянка Канади.
   В окрему збірку (понад 150 од. зб.) виділено групу пам’яток, виконаних у сріблі та золоті, які засвідчують високий рівень майстерності галицьких ювелірів у княжі часи. Вирізняються пам’ятки т.зв. “молотівського скарбу”, знайденого на Львівщині 1896 р. біля с.Демидів і переданого в ЛІМ з Музею Ставропігійського інституту. Це, зокрема, скроневі кільця, пластинчастий та спіральні нарукавні браслети. Цікавими є срібні скарби із Збаража (Тернопільщина) та Крилоса (Івано-Франківська обл.). Окраса цієї збірки – тиснений пластинчастий браслет, знайдений біля с.Викторова Івано-Франківської обл.
   Музейна збірка археологічних пам’яток надзвичайно багата і цікава.
   Це неоціненне джерело для вивчення історії, культури та мистецтва племен і народів, що населяли територію України в сиву давнину.