• Головна
  • Події
  • Мистецький захід «Молодомузівець Василь Пачовський – співець Карпатської України та борець за єдність Української держави»

Мистецький захід «Молодомузівець Василь Пачовський – співець Карпатської України та борець за єдність Української держави»

31 травня 2017, 18:51

Музей "Літературний Львів першої половини ХХ ст." - відділ ЛІМ організував надзвичайно цікавий мистецький захід: «Молодомузівець Василь Пачовський – співець Карпатської України та борець за єдність Української держави», долучившись до святкування Міжнародного дня музеїв, яке цього року проходить під гаслом «Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване».

Захід присвячений українському поету-молодомузівцю, вченому-історику, культурологу, політичному мислителю Василеві Пачовському, творчість якого замовчувалась до здобуття Україною незалежності у 1991 році, та й сьогодні не є добре знана в українському суспільстві.

Участь у ньому взяли: театр-студія "Левеня" під керівництвом Ольги Желєзник, Зоряна Дорош-Васюник - організатор музею В.Пачовського в Добростанах, Надія Мориквас - письменниця, літаратурознавець, головний редактор інтернет-видання "Річ", Володимир Тимчук - поет, Ірина Дика - вчителька української мови і літератури, а також представники родин Пачовських і Карманських (Вероніка Карманська), які поділились спогадами про великих українських поетів-молодомузівців.

В експозиції музею можна оглянути невелику виставку з раритетних документів, фото, присвячену Пачовському, молодомузівцям.

Організували та провели захід працівники відділу: Ірина Федорова та Ольга Журавльова.

Забудь мене, мене забудь!

Що нам колись жевріла грудь,

Що серце рвалося колись –

Ми розійшлись!

Ми мали сльози ув очах,

Та ми ішли на ріжний шлях,

Я плакав з горя, але ти

З щасливости!

Тобі кувала на весні,

Зазуля а мені, мені

Вороння кракало сумне —

Забудь мене!

(Василь Пачовський, "Забудь мене, забудь!")

 

Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині;

Пишуть сумні вісти — будеш, сину, сам...

Мамо моя хвора, руку дай дитині,

Мамо, тії дзвони на добраніч нам!

Мамо моя, мамо, слухай мого серця:

Хоч я так далеко, чуєш добре там —

Болить мене дуже в грудях край реберця...

Мамо, тії дзвони на добраніч нам!

Не журися, мамо,— за тобою піду,

Тут ся не побачим, здиблемося там —

І по наших муках не остане сліду...

Мамо, тії дзвони на добраніч нам!

(Василь Пачовський, "Дзвонять дзвони")




Теми:  Пачовський