Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича

Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича створено за сприяння та фінансової підтримки Товариства вояків УПА в США ім. генерал-хорунжого Тараса Чупринки. Музей було відкрито 23 жовтня 2001 року за адресою м. Львів, вул. Білогорща, 76а.

Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича є сектором відділу Визвольних змагань України – завідувач В. Каранда, Львівського історичного музею - директор Б.М. Чайковський.

Будинок музею складається з двох поверхів. На першому поверсі знаходиться тематична експозиція, на другому – меморіальна. Експонати, розташовані на першому поверсі розповідають про рід Шухевичів, юнацькі роки Романа Шухевича, його військово-політичну діяльність та збройну боротьбу українського визвольного руху.

У першій залі представлено погруддя Романа Шухевича роботи видатного українського скульптора Михайла Черешньовського (1911-1994рр.), виконане митцем у США у 80-х роках ХХ століття. Згодом його було передано товариству Вояків УПА в США, яке і подарувало погруддя музеєві. Увічненням пам’яті Романа Шухевича є також живописні твори Мирослави Ласовської-Крук (США) – портрет Романа Шухевича та алегорична композиція «Героїня УПА».

Окремо показано історію родини Шухевичів, що сприяє повнішому розкриттю постаті Головного Командира – людини, яка успадкувала кращі риси галицького інтелігента: патріотизм, освіченість, духовність, високу внутрішню культуру. Тут представлено галерею визначних представників роду Шухевичів, з якого вийшла велика когорта політичних, культурних, громадських та військових діячів. Про перекладацьку та духовну працю прадіда Романа о. Йосипа Шухевича (1816-1870 рр.), пароха села Тишківці Городенківського повіту, свідчать експонована книга «Переводи і наслідування» (1883 р.) з передмовою Івана Франка.

Безсумнівний вплив на формування національної свідомості Романа Шухевича мали дід Володимир Шухевич та бабуся Герміна. Володимир Шухевич (1849-1915 рр.) залишив великий доробок науковця-етнографа, педагога, громадсько-політичного діяча. У музеї експонуються листи композитора М. Лисенка, письменника Б. Грінченка, етнографа Ф. Вовка, в яких ілюструються позитивні відгуки на написання В. Шухевичем п’ятитомної етнографічної праці «Гуцульщина».

Збірка фотографій розповідає про велику родину Шухевичів, представники якої були послідовними продовжувачами традицій боротьби за національну ідею, зокрема старший син Володимира та Герміни – Йосип (1879-1948 рр.), батько Романа Шухевича. Він був учасником українсько-польської війни 1918-1920 рр., повітовим політичним комісаром ЗУНР, суддею у Краківці, згодом – у Львові.   

Цікавими для огляду є шкільні та студентські документи Романа Шухевича та автобіографія, написана його рукою. Представлено експонати, пов’язані з пластовою діяльністю Романа Шухевича.

Комплекс документів у експозиції висвітлює період діяльності Романа Шухевича – «Дзвона» - бойового референта Крайової екзекутиви ОУН з 1930р. Також показано матеріали участі Романа Шухевича у боротьбі за Карпатську Україну та його керівництво українським легіоном Дружини Українських Націоналістів (ДУН).

Окрема зала присвячена зародженню УПА, її формуванні, та ролі Рамана Шухевича у її діяльності.  Розділ завершується комплексом  матеріалів про героїчну загибель Романа Шухевича 5 березня 1950 р.

Важливу частину експозиції становлять матеріали про долю родини Романа Шухевича, усі представники якої потерпіли від репресивно-каральної системи.

Експозиція другого поверху (сходи, криївка, житлова кімната) відтворює побут часів перебування Головного Командира УПА на цій підпільній квартирі (весна 1948 - початок 1950 рр.) і є головним меморіальним об’єктом музею, оскільки там відбувся останній бій Романа Шухевича з підрозділом  МДБ 5 березня 1950 року.  У кімнаті, де безпосередньо мешкав і працював Роман Шухевич, знаходяться оригінальні експонати - меблевий набір: стіл, чотири стільці, фотель, виготовлені в середині 30-х років у Західній Європі, які подарувала музеєві дочка Романа Шухевича пані Марія Трильовська.